…Komuniści, jeszcze z doświadczenia wojny domowej wiedzą, że niczym tak się nie przyciąga i nie wiąże ze sobą nacjonalizmu, jak popieraniem jego nienawiści do innego narodu. Józef Mackiewicz. Zwycięstwo prowokacji, 1962

Dziś w Memoriale Tuskulėnai została otwarta wystawa pt. „1932–1933 metų Holodomoras Ukrainoje – Ukrainos tautos genocidas“ (Wielki Głód na Ukrainie w latach 1932 – 1933 – genocyd na Narodzie Ukrainy), poświęcona 80. leciu tych tragicznych wydarzeń, które są jednocześnie wyrazem sedna sowieckiego systemu w leninowsko – stalinowskim wydaniu.

Dziękowanie za dobre uczynki innych i przepraszanie za własne błędy jest bez wątpienia oznaką dobrego tonu i dowodem pewnego poziomu kultury. Dotyczy to prywatnych osób, ale też reprezentantów państw i narodów.
Tym niemniej niedawne „przeprosiny” ministra Linasa Linkevičiusa wywołały burzę niezadowolenia. I nie dlatego, iż społeczeństwo Litwy jakoby nie rozumiało pozytywnego znaczenia tych słów i gestów.

2012 m. pabaigoje įvykę Ukrainos parlamento (Rados) rinkimai svarbūs ne tik tuo, jog buvo žengtas dar vienas žingsnis link prezidento V.Janukovyčiaus įtakos šalies politinėje sistemoje konsolidavimo, bet ir tuo, jog į šalies politinę areną įsiveržė naujas veikėjas – nacionalistinė partija „Svoboda“, gavusi daugiau nei 10 proc. balsų.

Фотоальбом, що готується литовським фотохудожником Юозасом Валюшайтісом

Крило Майдану

Навесні 2004 року київське видавництво "Балтія Друк", очолюване пані Рутою Малікєнайте та паном Віргініюсом Строля, запросило мене створити фотоальбом про столицю України. Зйомку розпочав 9 Травня, у День Перемоги, коли все місто квітло червоними прапорами.

Протягом трьох місяців я спостерігав тихе розбавлення червоного жовтневою жовтизною, яка кров війни перетворила на помаранчеве сяйво.
Україна своїм могутнім духовним Порухом показала бабці-Європі, яка лише стогне про демократію, але вже давно забула про власне Свободу (що є витоками, основами та природою демократії), що існують також інші цінності. Й ви їх знаєте. Цінності, вищі за добрий "європейський" рівень життя, в якому гарячі Серця згасають від попелу спокійного достатку.

"За невероятно короткий срок Киев построил демократию и начал быстрое движение в Европу. Время взять в дорогу младшего брата - Москву", отмечает Збигнев Бжезинский в колонке, которую публикует в свежем номере журнал Корреспондент.
Необходимо поздравить украинский народ с политической зрелостью, которую он вновь продемонстрировал на недавно прошедших выборах. Украинцам действительно есть чем гордиться, потому что они - часть универсальной политической культуры демократии, то есть способности соглашаться, не соглашаться и яростно дискутировать, но - в рамках прочного конституционного процесса.

Początek strony
JSN Boot template designed by JoomlaShine.com