…Zaszedł bowiem podczas ostatniej wojny ciekawy paradoks historyczny na terenie Wschodniej Europy. Od Petsamo po Morze Czarne, wszystko co było demokratyczne z pochodzenia, a więc narody chłopskie jak Białorusini, Ukraińcy oraz te państwa, które zdobyły sobie niezależność niejako „rękami czarnymi od pługa”, Finlandia, Estonia, Łotwa, Litwa, uznały za wroga nr 1 - Związek Sowiecki. W jednolitym łańcuchu; jedynie „szlachecka” Polska i „kapitalistyczne” Czechy za wroga nr 1 uznały Trzecią Rzeszę, a z Sowietami zawarły przymierze. Józef Mackiewicz. O pewnej, ostatniej próbie i o zastrzelonym Bubnickim. Kultura, 1954

Фотоальбом, що готується литовським фотохудожником Юозасом Валюшайтісом

Крило Майдану

Навесні 2004 року київське видавництво "Балтія Друк", очолюване пані Рутою Малікєнайте та паном Віргініюсом Строля, запросило мене створити фотоальбом про столицю України. Зйомку розпочав 9 Травня, у День Перемоги, коли все місто квітло червоними прапорами.

Протягом трьох місяців я спостерігав тихе розбавлення червоного жовтневою жовтизною, яка кров війни перетворила на помаранчеве сяйво.
Україна своїм могутнім духовним Порухом показала бабці-Європі, яка лише стогне про демократію, але вже давно забула про власне Свободу (що є витоками, основами та природою демократії), що існують також інші цінності. Й ви їх знаєте. Цінності, вищі за добрий "європейський" рівень життя, в якому гарячі Серця згасають від попелу спокійного достатку.

Ми, литовці, у захваті від вас, яких вогнища, холод і мороз, спільний хліб, народні пісні й прапори об'єднали в націю. Ваш неперевершений гімн згуртував єдину свідомість, перед якою зупинилися навіть шалені Гроші й війська, здивувавши весь "цивілізований" світ. Ми схиляємо перед вами голови, розуміючи, що вийшли ви на довгий і нелегкий мойсеїв шлях, по якому, можливо, не всі дійдуть до землі обітованої. Але це — Шлях Руху, а не життя в очікуванні смерті. Червоне море ви вже пройшли й вийшли помаранчевими, залишивши за собою "єгипетські" вози, які, наздоганяючи вас, загрузли в глині ще мокрого дна розійшовшогося моря. Йдіть з вірою, не оглядаючись ваші діти, батьків яких хоч краєчком торкнулося Крило Майдану — помаранчеве полум'я зі словом "ТАК!".

2004 spalio 1 d. atvykau į Ukrajiną, Kyjivą - kur išvakarėse, po baisaus apnuodijimo dioksinu, tuometinis Opozicijos kandidatas į Prezidentus Viktoras Juščenko buvo lėktuvu išskraidintas į Austriją - gelbėti gyvybės. Netrukus, spalio 16-ją Podolo mikrorajone, Kontraktovaja aikštėje priešais Kyjivo-Mogilos kademiją įvyko pirmasis Oranžinio Ukrajinos Sukilimo mitingas: apie 6000 studentų iš visos Ukrajinos susirinko parodyti savo vienybę su Jų vilties prezidentu.

Taigi, tapau liudininku - istorinio pusmečio, sukrėtusio ir permainiusio Ukrajiną: nuo Pirmojo mitingo iki Prezidento inauguracijos.

Čia pateikiamas keleto nuotraukų ciklas iš 200 juostų (apie 6200 kadrų), liudijančių apie galimas dalykas paskutinį teisinį LAISVĖS SUKILIMĄ Europoje - nes valstybės pereina į totalų žmonių ryšių kontroliavimą, kad neprileistų daugiau šitokio žmonių susivienijimo. Bet jie apsirinka, manydami, kad Viešpats jiems nėra paruošęs Naujų Laisvės formų, apie kurias jie, laikinieji valdytojai - ir savo sapnuose nebus sapnavę. Ir tai bus galutinė Pergalė - be jokio kraujo praliejimo - nes Ji bus pasiekta ŽODŽIU ir VAIZDU, nes šių ginklų taikinys - yra Žmogaus Širdis, o šių "ginklų" šūvis į širdis - yra "mirtinas"...

http://www.facebook.com/media/set/?set=a.1049686367853.2008124.1396548971&type=3

Początek strony
JSN Boot template designed by JoomlaShine.com